Ти
Твій голос позбавляє мене мови В очах твоїх я хочу потонути Я ладна слухати усі твої промови Лише щоб на секунду поруч бути Я впевнена, що ти мене не знаєш Коли ідеш по вулиці - минаєш. Я звикла до байдужості людей Але твоя дається найскладніше Твій запах зводить з розуму мене З усіх він найприємніший й найгірший Та не жалкую я про почуття Бо відчуття любові неминуче Вірші Костенко згадую щораз "Як пощастило дівчинці в 17"
2020-01-20 08:48:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2495
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15721