Життя людини
Життя людини тонка річ, Сьогодні є, а завтра вже нема. Щодня мене тривожить думка, Невже це правда? Смерть одна! А як же Бог, життя на небесах і в пеклі? Чому людина збуває головне ? Життя одне , не нехтуйте ціннішим! Цінуйте час і кожну його мить ! Усі хороші і страшні моменти , В печалі, радості , коханні і журбі. Не завжди , буде чорна полоса, Настане й також біла.
2020-08-08 05:55:43
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Игорь Демин
Самое сложное комментировать стихи с религиозным подтекстом, и я объясню почему: совершенно не важно к какому вероисповеданию принадлежит человек, но Библию в руки брал каждый. Я обращаю ваше внимание на то, что это моя точка зрения, основанная на Библии. В Библии, а Евангелии от Иоанна написано, что Бог- есть любовь и не будет никого жарить на сковороде в аду. Верно указано, что смерть одна. Но есть духовная смерть, а есть физическая. Духовная смерть- это когда человек удаляется от Бога и Его заповедей, а физическая- это смерть тела. Так что когда пишутся такие стихи, обращайте внимания на позицию Бога, а не на людские традиции, они не всегда верны! С уважением, Игорь Демин.
Відповісти
2020-08-29 03:27:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4875
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1417