I want to die

Zahraa

لمن اكتشف شيء مالازم اعرفه شنو اسوي ولمن اشوف شيء ما كان لازم اشوفه ولمن يكون اعز الناس عندك هو سبب تعبك وسبب المك شنو اكدر اسوي وهذا الانسان شخص من العائله يعني مستحيل اكدر اتركه حالياً فكره الانتحار تاخذ جزء كبير من تفكيري بس ليش الله حرم الانتحار تعبت من كلشي مستحيل اكدر اكمل حياتي كل يوم انصدم بشي جديد كل يوم اقول باجر احسن بس يكون اسوء من اليوم الي سبقه وماعندي شخص اكدر اتكلم معا يعني ماادري شنو اسوي عمري توه 21 واعيش هجي الم بعدني صغيره على هجي عذاب

2018-09-30 00:44:30

3

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

نـُونِه

انظري الخطأ الاول جعل منكِ واقعة ، هي الثقة تلكَ الثقة عالية جعلت منكِ خائبة ، لو فقط تثقي بذاتكِ وتعطيها تلكَ الثقة العالية جداً ولاتثق بالناس كثيراً ضعي أفكارٍ اخرى ، غير ،انها صديقتكِ ،او أخيكِ ،او حتى والديكِ لا تثقي كثيراً بهم ربما أفكارهم تختلف عن أفكاركِ البسيطة لذا ضعي قوانين فكرية تسيرين عليها أفضل من أفكار لعينة ومحرمة ، وبالتالي ان وثقتي بذاتك كثيراً ، ستستقيمين من جديداً كروحٍ جديد بووم ، لا أنتحار هذا رآيي ليس ألا💙🙂

Відповісти

2018-09-30 14:14:51

2

Zahraa

@نـُونِه اجل الخطأ هو انني اثق بهم اكثر مما يستحقون

Відповісти

2018-09-30 14:48:07

1

نـُونِه

@Zahraa أرأيتي💙

Відповісти

2018-09-30 20:13:33

2

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5782

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12558