I want to die
لمن اكتشف شيء مالازم اعرفه شنو اسوي ولمن اشوف شيء ما كان لازم اشوفه ولمن يكون اعز الناس عندك هو سبب تعبك وسبب المك شنو اكدر اسوي وهذا الانسان شخص من العائله يعني مستحيل اكدر اتركه حالياً فكره الانتحار تاخذ جزء كبير من تفكيري بس ليش الله حرم الانتحار تعبت من كلشي مستحيل اكدر اكمل حياتي كل يوم انصدم بشي جديد كل يوم اقول باجر احسن بس يكون اسوء من اليوم الي سبقه وماعندي شخص اكدر اتكلم معا يعني ماادري شنو اسوي عمري توه 21 واعيش هجي الم بعدني صغيره على هجي عذاب
2018-09-30 00:44:30
3
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
نـُونِه
انظري الخطأ الاول جعل منكِ واقعة ، هي الثقة تلكَ الثقة عالية جعلت منكِ خائبة ، لو فقط تثقي بذاتكِ وتعطيها تلكَ الثقة العالية جداً ولاتثق بالناس كثيراً ضعي أفكارٍ اخرى ، غير ،انها صديقتكِ ،او أخيكِ ،او حتى والديكِ لا تثقي كثيراً بهم ربما أفكارهم تختلف عن أفكاركِ البسيطة لذا ضعي قوانين فكرية تسيرين عليها أفضل من أفكار لعينة ومحرمة ، وبالتالي ان وثقتي بذاتك كثيراً ، ستستقيمين من جديداً كروحٍ جديد بووم ، لا أنتحار هذا رآيي ليس ألا💙🙂
Відповісти
2018-09-30 14:14:51
2
Zahraa
@نـُونِه اجل الخطأ هو انني اثق بهم اكثر مما يستحقون
Відповісти
2018-09-30 14:48:07
1
نـُونِه
@Zahraa أرأيتي💙
Відповісти
2018-09-30 20:13:33
2
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
841
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3172