Для неї
У твоїх очах зелені співучі гаї, Там золото, сміх і свіжість цієї весни. Мандруєш в уяві в квітучі далекі краї, Тримаєш в кишені чарівні, зоряні сни. Ти фея і маєш за спиною крила, Їх вміло ховаєш від зайвих очей. Ти жінка, у тобі грація й сила, Оксамитова тайна магічних ночей. Ти мати. Я дякую тобі за те, хто я є, За всі ті слова, що казала мені, За те, що завжди, ніби сонце моє, Осяєш мій шлях у цій метушні. Я не дозволю тобі сумувати, По дивних світах блукати одною. Я буду від лиха тебе захищати, Завжди десь поряд буду з тобою. Ти чарівна і завжди красива. Так хочу хоч трохи бути, як ти. Скажи, у тебе є суперсила? Де таку силу мені віднайти?
2020-03-08 11:29:38
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Бобо Дук
Приємно що на «мові» написано)
Відповісти
2020-03-08 12:26:00
1
Варвара Короленко
Красно дякую)
Відповісти
2020-03-08 13:37:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4379
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5440