Коли я мушу піти
Варвара Короленко
Зламані нігті, поранений погляд, І тиша навколо кричить. Коліна побиті, тебе нема поряд, Й ця правда нестерпно болить. Металеве повітря й присмак у роті, У небі нема літаків. Я мушу піти на цій сумній ноті, Так хочу, щоб ти розумів. "Сильна та вільна" і далі сама, Дарую ту осінь на згадку. Хоч сили йти далі насправді нема Хапаюсь за час до світанку. Я знаю. Я вірю, що зможу Знов сонцю і зорям радіти, Не́сти крізь час свою ношу, І розуму знов не згубити. Хай доля дарує наснаги, Й муза співає пісні, А зло не звертає уваги. Побачимося уві сні. Надія людська не вмирає, Завжди буде неба блакить, І море все хвилями грає -  Кохання живе лише мить.
2020-01-08 15:08:54
4
0
Інші вірші поета
Чекаю снігу Закохана навічно Для неї Так страшно
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3744
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1681