Коли я мушу піти

Варвара Короленко

Зламані нігті, поранений погляд, І тиша навколо кричить. Коліна побиті, тебе нема поряд, Й ця правда нестерпно болить. Металеве повітря й присмак у роті, У небі нема літаків. Я мушу піти на цій сумній ноті, Так хочу, щоб ти розумів. "Сильна та вільна" і далі сама, Дарую ту осінь на згадку. Хоч сили йти далі насправді нема Хапаюсь за час до світанку. Я знаю. Я вірю, що зможу Знов сонцю і зорям радіти, Не́сти крізь час свою ношу, І розуму знов не згубити. Хай доля дарує наснаги, Й муза співає пісні, А зло не звертає уваги. Побачимося уві сні. Надія людська не вмирає, Завжди буде неба блакить, І море все хвилями грає - Кохання живе лише мить.

2020-01-08 15:08:54

Інші вірші поета

Закохана навічно Так страшно Чекаю снігу Для неї

Інші поети

Cammie

@Cammie

Алиса Кингсли

@alisa_kingsleigh

Інга

@troubled_soul

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4875

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8423