Закохана навічно
Варвара Короленко
У кожної ріки життя є пам'яті береги, Буває, чутно вночі, як над ними плачуть зірки. Без сили мріяти й шукати нові стежки, У танці з минулим думку кружляють білі зимові сніги. Вночі я у місті, де час не тримає за руку. Де є потреба забутись, сміятись з улюблених фільмів, Дихати. Бачити. Блукати поміж знайомих ритмів. Світає… і відчуваю загоєну давню розлуку. Дзвінок телефону - постріл у серце, у тиші Відлуння сягає боязкої душі, пірнає у воду Давніх забутих думок і пам'яті міцного льоду. Щось підступне і тепле розквітає у грудях і нижче. Кохати тебе. Це так вже природньо і звично, Як дихати. Най просто знаю: там десь ти є. Мабуть, це я. Це моє. P.S.: Закохана навічно.
2021-06-16 10:49:01
3
0
Інші вірші поета
Чекаю снігу Для неї Коли я мушу піти Так страшно
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3834
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2891