Чекаю снігу
Коли навколо сум, тихо, холодно, Зима згубила сніг і місто змерзло, На диво так людям все одно, Слів бракує, мов вітром їх унесло. Тихо посміхнусь нічному місту: Казка поруч десь. Ти повір у неї. Вона тебе шука, мабуть, років триста, І ти її знайди у душі музеї. Де живе любов, трапляються дива. Їх створюєм разом з тобою ми. Доки поряд ти, знаю: не сама. Чекаю снігу і не боюсь зими.
2020-01-08 15:04:50
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8675
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3507