Так страшно
Варвара Короленко
Ти думаєш, в мені замало страху. Живу так, ніби у яйце сховала голку. Чи може просто вже немає даху, Бо лізу у тенета бісів змалку. Глибока темна оксамить ночей Мов кличе мене поринати У її брудні казки. Шукати Блиск сапфірових очей Та білих ікл, що можуть покусати. Як піде дощ, Сміятимусь під гуркіт грому. Як вабить літаки аеродрому Чорних хмар могутня товщ, Як птаха, мене прикро вабить Височінь, оманлива блакить. А мені лячно, як погляну на людей. На їхню гру за гроші про життя. Вар'ятське щастя без думки вороття З країв забутих мрій, закинутих ідей, Полону вихідних, дорослого буття. Ти кажеш, у мені замало страху, А мені страшно повсякчас. Так страшно, що може вже й немає даху, Але є віра У майбутніх нас.
2021-07-09 10:01:06
1
0
Інші вірші поета
Для неї Закохана навічно Коли я мушу піти Чекаю снігу
Інші поети
Jojo Harl
@JojoHarl
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1589
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9428