У Грейс закінчився магічний пісок. Вона не хотіла в палац, яким би він красивим не був.
Сюди, швидше, стрибай,-почула вона голос із калюжі під ногами.
Швидше, стрибай- в калюжці біля неї. Грейс побачила лице дивної дівчини із червоним волоссям.
До вуха Грейс долинув стукіт копит. Налякана фея стрибнула у калюжу. Ноги Грейс не досягнули дна. Вона поглянула вгору. Копита коня вершника проскочили по водній поверхні. Лишивши кола.
Хтось закрив долонею їй рота.
Тихо,-сказав дівочий голос,- це ще не всі.
Грейс роззирнулася. Довкола була вода. Чи це океан? Чи море?
Незнайомка відпустила її. Грейс впізнала цю молоду дівчину. Одягнена в яскравий блакитний купальник, а замість ніг був яскравий зелений риб*ячий хвіст.
Ти русалка,- сказала Грейс.
А ТИ фея,- відповіла дівчина і посміхнулася- Аріель.
В квартирі Зевса повисла напружена тиша. Юнак спілкувався лише свистом, а на побутову техніку дивився, як на творіння темних сил.
-Грейс- фея налякано потисла новій подрузі руку. Вона як не як допомогла їй.
Аріель покликала її за собою. Грейс попливла за нею, в глибинах океану, чи можливо моря? Грейс бачила лише яскравий зелений хвіст.
Грейс погладила рукою невеликий паросток трави, що вибився, незважаючи на цеглу.
Я можу йти?- запитала колишня фея.
Легенький вітерець колихнув рослинку. Грейс обійшла будівлю.із іншого боку й обережно рахуючи кроки попрямувала додому. Кава у її руках вже давно прохолола.
-Посейдон”- подумала Грейс.
Раптом Аріель заховала її під великою каменюкою, що була вкрита мохом. Навпроти стояли рівно іще дванадцять русалок. Аріель опустила голову. До них вийшов чоловік, який виглядав на 50 років. У руках він тримав могутній Тризуб.
2
(частина про Аріель)
Аріель вийшла із кімнати у кузні свого батька. Чоловік розбивав по смарагдовому каменю. Він виготовляв старовинні прикраси. Він втомлено кивнув доньці.
- Тату, мені потрібно на роботу. Мадам, сьогодні влаштовує благодійний вечір.- Дівчина чмокнула у щоку.
Воїни частенько трапляли в їхні тенета. Вона визирнула із води й почала співати свою пісню. Із хмари почав накрапати дощ. Позаду підіймалася величезна хвиля.
Молодий воїн Хєгні зупинив свій човен і рушив прямо до неї.
Його очі стали зеленими.
Фреіра-прошепотів чоловік лише одними губами. Іще дванадцять людей-риб.
Хєгні пройшов височезними сходами усередину тронної зали Посейдона. По ліву руку від нього сидів могутній Зевс. Вони до цього про щось сперечалися.
3
Посейдон тричі вдарив тризубом й розпочався великий шторм.
Посейдон рушив далі на його обличчі була печать задуму.
Аріель переглянулася і Грейс. Фея заховалася за каменем біля якого її залишила подруга. Можливо, Лісовий Цар вже лютує й повернувся зруйнувати селище.
Аріель міцно схопила Грейс за плече й вони попливли, ховаючись у тіні.
За законом нам не можна допускати сюди чужаків.- Нова подруга замкнула кімнати. Вона простягнула феї світло-жовту сукню, спідниця, якої утворювалися розрізаними шматочками тканини
Збоку ти не будеш виглядати, як людина. На світанку вийдеш назовні.
Аріель і Грейс увійшли у широку залу, де плавало повно риб. Хазяйка розлючено зиркнула на неї.
Бери тацю,- наказала Аріель.
Грейс пропливала між гостями. Вона опускала очі.
Прийом тривав ще декілька годин. Раптом світло згасло й усі почали танцювати.
Аріель перевела її через іще одну кімнату. Вона кивнула вгору. Нагорі було зображення корабельного порту.
Інший бік від твого поселення,- сказала Аріель.
Навіщо ти мені допомогаєш?- запитала фея.
Просто, можливо, я просто інакша.- сказала Аріель.
Грейс вийшла назовні і в очі їй вдарило яскраве світло. Аріель махнула рукою в знак прощання. Тоді вона бажала вірити що Лісовий Цар її більше не знайде.
Прийом тривав ще декілька годин. Раптом світло згасло й усі почали танцювати.
Аріель перевела її через іще одну кімнату. Вона кивнула вгору. Нагорі було зображення корабельного порту.
Інший бік від твого поселення,- сказала Аріель.
Навіщо ти мені допомогаєш?- запитала фея.
Просто, можливо, я просто інакша.- сказала Аріель.
Грейс вийшла назовні і в очі їй вдарило яскраве світло. Аріель махнула рукою в знак прощання. Тоді вона бажала вірити що Лісовий Цар її більше не знайде.
Прийом тривав ще декілька годин. Раптом світло згасло й усі почали танцювати.
Аріель перевела її через іще одну кімнату. Вона кивнула вгору. Нагорі було зображення корабельного порту.
Інший бік від твого поселення,- сказала Аріель.
Навіщо ти мені допомогаєш?- запитала фея.
Просто, можливо, я просто інакша.- сказала Аріель.
Грейс вийшла назовні і в очі їй вдарило яскраве світло. Аріель махнула рукою в знак прощання. Тоді вона бажала вірити що Лісовий Цар її більше не знайде.