1
2
3
4
5
6
7
8
8
9
10
11
12
Баба-яга
10

Нога кровоточила, дівчина відірвала шматок від свого рукава й перев*язала рану, на деякий час це зупинить кров.

Вона заповзла всередину приміщення, з великого плазмового екрану на вході було зрозуміло, що це футбольний бар. Дівчина сперлася на барну стійку й згадала, що не замкнула двері. Їй були потрібні ключі і аптечка.

Вони зустрілися на мосту, де Зевс кинув свої блискавки.

Скільки їх?- запитала Гера.

Двадцять,- відповів Зевс.- Лісовий Цар теж вижив.

Коли зникла Фрея?- запитала Гера, хоч відповідь їй була не до душі.

Тиждень тому,- відповів Зевс й дістав з кишені пляшечку із дивною рожевою рідиною.- Але, це може їх знешкодити.

Тоді нам потрібно знайти богів раніше ніж тіні.

Зевс мовчки з нею погодився.

Колишня норна вже не пам*ятала, скільки часу минуло. День, тиждень, місяць. Ніч. Зірок майже не видно. В неї вже не було сили благати.

Час від часу їй видавалося, що за нею стежать та дівчина списувала це на паранойю.

Цієї ночі все змінилося. Степан витягнув її з кімнати. На стільчику лежав одяг. Норна вдягла його, розуміючи, що іншого виходу немає.

Вони спустилися на парковку й сіли в припарковану недалеко машину й рушили в невідомому напрямку.

Без фокусів,- сказав чоловік, не відводячи очей від дороги. В кишені дівчина знайшла папірець із дивним набором цифр.

Машина зупинилася. Біля дверей стояла якась істота обличчя Катя не бачила.

- Через неї, ти знову зіпсуєш нам усю справу- розлючено сказав незнайомець.

-Замовкни!- прошипів Степан і відчинив дверцята машини й витягнув її звідти. Вона йшла, намагаючись ні на кого не дивитися, але тут їй на очі потрапили Загублені Яблука Долі.

Вони спустилися з мосту й сіли у таксі. Зевс і Гера їхали мовчки. Вони сказали одне одному все вже давно.

Вони піднялися вгору на ліфті. У велику вітальню у сірих тонах.

Ось вони,- сказав Зевс і вказав на стіл, що біля вікна. Гера підійшла ближче й побачила на ньому карту, на розташовувалися жовті прапорці.

Я знаю де живуть четверо,- сказав Зевс.

Ну, що ж почнемо з них- вирішила Гера.

Хлін заповзла за барну стійку на поличках стояли пляшки з алкоголем. Одна тріснула. Позаду неї хось засміявся. Дівчина побачила аптечку, яка була замкнена.

Чорт забирай!- у відчаї сказала медсестра.

В цю мить її дуже сильно вдарили. Вона впала на підлогу й відчула, як істота витягає з неї серце, як воно б*ється. А потім його одним ударом запхали назад у грудину. З горла пішла кров вона не могла вдихнути. Скільки їй лишалося?

Нога кровоточила, дівчина відірвала шматок від свого рукава й перев*язала рану, на деякий час це зупинить кров.

Вона заповзла всередину приміщення, з великого плазмового екрану на вході було зрозуміло, що це футбольний бар. Дівчина сперлася на барну стійку й згадала, що не замкнула двері. Їй були потрібні ключі і аптечка.

Вони зустрілися на мосту, де Зевс кинув свої блискавки.

Скільки їх?- запитала Гера.

Двадцять,- відповів Зевс.- Лісовий Цар теж вижив.

Коли зникла Фрея?- запитала Гера, хоч відповідь їй була не до душі.

Тиждень тому,- відповів Зевс й дістав з кишені пляшечку із дивною рожевою рідиною.- Але, це може їх знешкодити.

Тоді нам потрібно знайти богів раніше ніж тіні.

Зевс мовчки з нею погодився.

Колишня норна вже не пам*ятала, скільки часу минуло. День, тиждень, місяць. Ніч. Зірок майже не видно. В неї вже не було сили благати.

Час від часу їй видавалося, що за нею стежать та дівчина списувала це на паранойю.

Цієї ночі все змінилося. Степан витягнув її з кімнати. На стільчику лежав одяг. Норна вдягла його, розуміючи, що іншого виходу немає.

Вони спустилися на парковку й сіли в припарковану недалеко машину й рушили в невідомому напрямку.

Без фокусів,- сказав чоловік, не відводячи очей від дороги. В кишені дівчина знайшла папірець із дивним набором цифр.

Машина зупинилася. Біля дверей стояла якась істота обличчя Катя не бачила.

- Через неї, ти знову зіпсуєш нам усю справу- розлючено сказав незнайомець.

-Замовкни!- прошипів Степан і відчинив дверцята машини й витягнув її звідти. Вона йшла, намагаючись ні на кого не дивитися, але тут їй на очі потрапили Загублені Яблука Долі.

Вони спустилися з мосту й сіли у таксі. Зевс і Гера їхали мовчки. Вони сказали одне одному все вже давно.

Вони піднялися вгору на ліфті. У велику вітальню у сірих тонах.

Ось вони,- сказав Зевс і вказав на стіл, що біля вікна. Гера підійшла ближче й побачила на ньому карту, на розташовувалися жовті прапорці.

Я знаю де живуть четверо,- сказав Зевс.

Ну, що ж почнемо з них- вирішила Гера.

Хлін заповзла за барну стійку на поличках стояли пляшки з алкоголем. Одна тріснула. Позаду неї хось засміявся. Дівчина побачила аптечку, яка була замкнена.

Чорт забирай!- у відчаї сказала медсестра.

В цю мить її дуже сильно вдарили. Вона впала на підлогу й відчула, як істота витягає з неї серце, як воно б*ється. А потім його одним ударом запхали назад у грудину. З горла пішла кров вона не могла вдихнути. Скільки їй лишалося?

© Марія Відьма Галича Лепетан,
книга «Казки для дорослих».
Коментарі