О, романтик!
Його любов не знає перешкод, Але існує лише на слуху. Він так гарно любить говорити про кохання. Щоразу залишає лише порізи на зап'ястях! Начебто стає легко. Але тільки на час і знову все по колу. Як у старі часи, Щось у грудях знову так болить. Це поранене серце ще намагається боротися. З його болючим его та марнослів'ям, Яке згубно заводить у куток. Страх бути самотньою, Та страх відпустити все, що було між ними було. Їй заважали, тільки її теплі спогади, Коли той ще не виявлял своєї гнилий сутність. Коли так старанно грав роль щирого романтика! А потім уже і гойдалки вже прийшли, Але для неї вже було пізно! І далі думала, що на якийсь час. Нічим він їй нашкодити, не зможе. Думала все буде по-старому як тоді, Але вона ще не знала, що це була гра! Він самого початку знав, як тиснути і куди. Знав як зламати, як придушувати. Він уміло маніпулював ніби, грав у ляльку Вуду. Вона була не проти аби тільки не пішов. На все заплющувала очі. Навіть тоді, коли було неможливо! До останнього вірила і сподівалася, Що все повернеться як було раніше, Але згодом ситуація лише погіршувалась. Були моменти, коли хотіла все кинути та піти. Він клявся, що все, що було це востаннє, І таке не повториться. На якийсь час все поверталося до початку. А потім знову по колу! І так щоразу. Були дні, коли був добрий, але лише на якийсь час. Минули роки віра та надія покинули її покалічене тіло. Вона стала така стара та самотня. Їй не було куди йти. Адже вона не мала дома та сім'ї. Залишилася вона та її романтик. Він більше не вимовляє тих добрих слів. Залишав лише синці та тримав в страху! Постійні крики та приниження стали нормою, Вона вже й не чекала розмов та розуміння. Жила, щоби не опинитися на вулиці. Адже всі рідні померли, а дітей у них і не було. Після чергового скандалу той розгнівавши пішов. Вона залишилася одна і вся побита. Залишилась сама в холодному будинку. Вмираючи лежачи на підлозі.
2023-02-28 23:57:05
1
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3576
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5109