Вдова
AGENTSANTA
Були жарти та пісні, Були розмови до світанку. Але в невдовзі і його не стало! У свої девятнадцать років ховала. Того, хто був підтримкою і надією. Завжди приходив та виручав. Коли йшов забрав усю весну та спів пташок. Прохожі її прозвали вдовою. Бо, та завжди була увібрана в усе чорне. Хтось венив її у всіх гріхах називаючи Відьмою. Деякі, намагалися виправдати кажучи, що таке життя. Лиш вона знала, як було все насправді. І забере з собою у могилу. Всі таємниці та біль, що переживала на протязі всього життя!
2023-02-27 12:45:32
1
0
Інші вірші поета
Твоє сердце було розбите Підліток Порожнеча О, романтик!
Інші поети
Скітер
@Amy_Skeeter
alvi
@komarik_f
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11553
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1993