Були вечори
Були розмови до ранку. В їхніх очах було видно іскри кохання, Тоді на душі було так тепло та затишно. Не було до та після, а тільки зараз! Вона любила співати пісні, а він награвав на гітарі. У них тоді нічого не було. Були тільки вони удвох та незвіданість. Ніхто із них не знав, що буде завтра! Просто йшли хвилинні миті, Коли душа була така щаслива та безтурботна. Тоді було так легко на душі, як ніколи. Але, раптом все стало сірим та пустим! Стало холодно та порожньо! Поступово і вогник згас. Забули, про ті безтурботні вечори, Забули, про ті розмови та пісні. У кутку пилилася вже давним-давно гітара. З часом і вони стали чужі один одному! Все забулося, ніби й не було нічого. Кожен із них уже вибрав свій шлях!
2023-02-28 23:46:31
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2207
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10210