Чому?
ARTA
Чому дитино ти не вмієш відмовляти? Чому так важко говорити "ні"? Чому себе караєш як відмовиш? Чи тобі легко жити з цим? Гадаю, ні Тоді чому ти просто не відмовиш? Хіба так складно вимовити "ні"? Хіба не легше буде, як навчишся казати, як насправді є тобі? Гаразд, я знаю, що це складно Сама відмовить можу не завжди Чомусь.. наче провину відчуваю Хоча від того і не сталося біди Та інколи вже можу відмовляти Й немає відчуття вини Тому я сподіваюсь, що і ти дитино Навчишся вимовляти оце "ні" Бо так насправді легше жити Коли немаєш докорів за це Коли можеш сказати просто правду І не брехати всім й навіть собі Ти можеш хтіти шось, шось можеш не хотіти І це нормально, тут нема біди Та тільки набагато легше, як розумітимеш і не брехатимеш собі...
2023-10-27 18:56:59
5
0
Інші вірші поета
Облиш Тут і там Чому? Вона писала вірші
Інші поети
Maks Skalozub
@Max_Skalozub
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1303
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1617