Знайомий незнайомець уві сні
Є те чого змінити я не зможу Мої слова і вчинки всі мої Але що можу я, то жити далі І більш не здійснювати помилки Я можу не забути всі питання Та відповідь ніколи не знайду Тому я просто мушу жити далі Без всього цього смутку і страху Я буду пам'ятати кожну мить Веселу чи сумну нема різниці Бо все це вже було і все минуло Лишилось тільки в пам'яті моїй Я пам'ятаю день, як закохалась І день коли тебе я прокляла Я пам'ятаю все і навіть більше Хоча мабуть це вже дурня Я пам'ятаю майже кожну мить з тобою За це і ненавиджу цю мить уві сні Коли тебе я бачу хоч не хочу Коли мовчу хоч є у мене купа слів Можливо я колись тебе забуду Не знаю краще це чи навпаки Хотіла бачити колись з тобою світанки А зараз не хотіла б навіть сни Колись я мріяла, що будемо ми разом Що буде все як в казці, уві сні А зараз я воліла б все забути Не пам'ятати жодну кляту мить Коли зустрілись ми Коли тебе любила Чи так здавалося тоді мені... Я маю купу запитань до тебе І не почуєш ти ніодне з них Можливо це на краще Я не знаю Якби і відповів, то що тоді? Я маю вже нове життя Хочу забути Не пам'ятати миті кляті ті Та ти прийдеш до мене знову Тому до нових зустрічей в вісні...
2023-10-25 20:05:07
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2131
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3335