Мабуть

ARTA

Мабуть дурна я Бо ніяк збагнуть не можу Чому так хочу покохать, але не в змозі Та скільки книг я про кохання прочитала і фільмів про кохання подивилась я Але коли йде справа про реальне, нерозумію чи насправді треба то мені Чи то закоханість, симпатія, любов Чи то кохання Не розумію Не можу Вони всі такі слабкі Чи може я занадто сильна Не збагну Але так хочеться цього тепла, тих відчуттів приємних Так хочеться знайти хоч щось своє Яке коли засмучена обійме, і ніжний поцілунок на чолі лишить..

2023-10-28 18:12:58

Інші вірші поета

Зима Лаванда Облиш Знайомий незнайомець уві сні

Інші поети

Дмитро Крушевський

@dmitro_krushevskiy

Amon Din

@amondin

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1927

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2632