05
#ثَورَةُ_وَطَنْ.
السلام على تلك العينين، كُن بخير دائمًا وأبدًا، إبتسم لأنك تملك مكانًا يحميك، إبتسم لأنك مُتعلم وتستطيع قراءة هذه الرسالة، إبتسم لأنك لديك أشخاص يحبونك ويهتمون لك، إبتسم لأنك لا تتصنع شخصيتك، إبتسم لأنك مميز ولامع، إبتسم لأنك لا تزال على قيد الحياة، لا تتشائم، الحياة فيها الجيد والسيء، وفي السيء هنالك جيد والعكس صحيح، عِش الحياة التي حلمت بها ولا تقل مستحيل. 💛
2020-10-02 20:03:17
8
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
MA_ RS
@#ثَورَةُ_وَطَنْ. (=
Відповісти
2020-10-02 20:06:30
Подобається
ASmaa
_تبتسم_😇 حبيتها 💙
Відповісти
2020-10-02 20:08:21
Подобається
zzz 18
الحمد لله ♥♥♥
Відповісти
2020-10-02 20:36:13
Подобається
Інші вірші поета
03 01 06 09
Інші поети
Oh Sana
@hanine_writer
Anna Gera
@my_own_story
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
Nora
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5747
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2071