Сон в дощ
Ми сиділи на ґанку в дощ.
Я тихо шептав слова кохання.
Ти слухала, схиливши голову -
Не порушувала нашого мовчання.
Минула вже година, а ми не зважали.
Поглянула ти на мене -
Море в очах вирувало.
Гроза лютувала, але нас тиша огортала
Теплим серпанком ніжності .
Раптом підвелася ти, всміхнулась щасливо.
Взяла мене за руки, потягла під дощ.
Холодні краплини на твоїх устах.
Срібні перлини в волоссі.
Ти зупинилася - я обійняв,
Усміхнулася - поцілував.
Ніжна шкіра, запах волосся - я п'яний тобою.
Гарячі обійми, палкі поцілунки - я повний тобою.
Заплющив я очі - боюся відкрити.
Може зникне це все ніби й не було!
Крапав на обличчя дощ і розплющив я очі.
Ми сиділи на ґанку, ти щось говорила.
Холодні були твої очі, ніжності в них не було.
Защемило серце болем.
Нічого цього не було.
2018-08-22 15:01:48
5
0