Сон в дощ

Ада

Ми сиділи на ґанку в дощ. Я тихо шептав слова кохання. Ти слухала, схиливши голову - Не порушувала нашого мовчання. Минула вже година, а ми не зважали. Поглянула ти на мене - Море в очах вирувало. Гроза лютувала, але нас тиша огортала Теплим серпанком ніжності . Раптом підвелася ти, всміхнулась щасливо. Взяла мене за руки, потягла під дощ. Холодні краплини на твоїх устах. Срібні перлини в волоссі. Ти зупинилася - я обійняв, Усміхнулася - поцілував. Ніжна шкіра, запах волосся - я п'яний тобою. Гарячі обійми, палкі поцілунки - я повний тобою. Заплющив я очі - боюся відкрити. Може зникне це все ніби й не було! Крапав на обличчя дощ і розплющив я очі. Ми сиділи на ґанку, ти щось говорила. Холодні були твої очі, ніжності в них не було. Защемило серце болем. Нічого цього не було.

2018-08-22 15:01:48

Інші вірші поета

Ти мій кокаїн Біль минулого Пусті обіцянки, пусті слова В.М. Кобза

Інші поети

chanyeol_

@chanyeol_

arion _4

@hranutel

alexanaxdr

@alexanaxdr

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5800

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16740