Стихія
Сухеє мокре листя,
Прилипло до кісток,
Хрустіло з кожним кроком,
Проникаючи в нутро.
Думки навіяв вітер,
Що поряд йшов у крок,
Мене він надихає,
Надає потрібний штовх.
Давай посидимо у двох,
У полум‘ї не будемо горіти,
Захлинатись будем у воді,
Та між листями ховатись.
Випробування дали нам зірки.
Місяць оспівують поети.
Чи нам у пошуках себе,
Не вимикати б ясне світло?
Бо вже забрали все,
Не ми.
Природа та поети.
2022-12-13 21:08:01
2
0