Стихія
Відьма
Сухеє мокре листя, Прилипло до кісток, Хрустіло з кожним кроком, Проникаючи в нутро. Думки навіяв вітер, Що поряд йшов у крок, Мене він надихає, Надає потрібний штовх. Давай посидимо у двох, У полум‘ї не будемо горіти, Захлинатись будем у воді, Та між листями ховатись. Випробування дали нам зірки. Місяць оспівують поети. Чи нам у пошуках себе, Не вимикати б ясне світло? Бо вже забрали все, Не ми. Природа та поети.
2022-12-13 21:08:01
2
0
Інші вірші поета
Письма Діє Ніч Щось нове
Інші поети
Tiffany
@Aphrodite03100224
Vikto
@_vikto
Ай
@bisovadivchina
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1346