Літній сонячний день і свіже повітря Чудова погода щоб на відпочинок зганяти Палких почуттів була в них палітра Двох споріднених душ,котрі прагнуть кохати Спека на дворі, так кортить покупатись Вони разом пішли до ріки до Дніпра І ось вже в воді і давай відриватись Та часто в житті лінія сходить,стає крива Вони лежали на пляжі,засмагали Він непомітив як провалився у сон Вони там де безлюдно,щоб незаважали А річка ніби кликала в воду,щоб взяти в полон І поки коханий спав дівчина пішла Пірнула в прохолодну воду і невідомо Куди вона зникла,він встав її нема Вона глибоко заплила і схопила судома Він дістав її тіло намагався до життя повернути Та було вже запізно,кохана померла І як не ридав,слізьми горя не відвернути Скільки було мрій,а доля їх зжерла Вирита могила,труна,похорони А він стоїть ніякий,ще ніяк не звикне Між життям всередині в нього стали кордони -Я хочу до тебе!-не один раз після того крикне Минають дні,а він ніби мертвий Закритий в оселі,не виходить до друзів Він вже не він,колишній з світу стертий З душі не зняти тяжких ніби камінь грузів Бідний хлопчина по справжнім кохав В наш час таке рідко коли можна зустріти Чесний душею нізащо в муки попав При ній він палав,а тепер буде тліти На те саме місце,де сталося горе Часто приходить він і на самотині Сидить до ночі там,зустрічає зорі Я побачу її.-в думки лізе людині Та її немає...ранок,сходить сонце Він лежачи на березі приходить до тями Стиснувши міцно пісок у долонці Повертається додому разом з вітрами Він залишив друзів, залишив навчання Закрившись в кімнати по ній лиє сльози Справжнє ніколи не зникне кохання Скінчилось літо,осінь,настали морози І ось вже рік пролетів і ніби повинно стати легше На душі його,але нажаль все без змін На серці погано,їі любить не менше Разом з нею в той день загинув і він І ось вже рівно рік,та сама дата Настала ніч,він прийшов знов на пляж І ніби хотілось та немає чим ридати Життя є несправжнім,то просто муляж ..Задули вітри і хвилі здійнялись В водді постать дівоча,він побачив її Невірячи підбіг до неї,вони обійнялись -Я скільки чекав,щоб побачити очі твої -І я мій коханий,цілий рік все чекала Ти згоден зі мною навіки лишитись? -Звичайно він згоден,вона і забрала В цю ж мить перестало людське серце битись На ранок знайшли у воді труп хлопчини А душа його поряд з коханой в Дніпрі Щасливо існують,невидимі оку людини От і фінал...задоволені всі 12.03.2017