ДО НЕЇ
Літній сонячний день і свіже повітря Чудова погода щоб на відпочинок зганяти Палких почуттів була в них палітра Двох споріднених душ,котрі прагнуть кохати Спека на дворі, так кортить покупатись Вони разом пішли до ріки до Дніпра І ось вже в воді і давай відриватись Та часто в житті лінія сходить,стає крива Вони лежали на пляжі,засмагали Він непомітив як провалився у сон Вони там де безлюдно,щоб незаважали А річка ніби кликала в воду,щоб взяти в полон І поки коханий спав дівчина пішла Пірнула в прохолодну воду і невідомо Куди вона зникла,він встав її нема Вона глибоко заплила і схопила судома Він дістав її тіло намагався до життя повернути Та було вже запізно,кохана померла І як не ридав,слізьми горя не відвернути Скільки було мрій,а доля їх зжерла Вирита могила,труна,похорони А він стоїть ніякий,ще ніяк не звикне Між життям всередині в нього стали кордони -Я хочу до тебе!-не один раз після того крикне Минають дні,а він ніби мертвий Закритий в оселі,не виходить до друзів Він вже не він,колишній з світу стертий З душі не зняти тяжких ніби камінь грузів Бідний хлопчина по справжнім кохав В наш час таке рідко коли можна зустріти Чесний душею нізащо в муки попав При ній він палав,а тепер буде тліти На те саме місце,де сталося горе Часто приходить він і на самотині Сидить до ночі там,зустрічає зорі Я побачу її.-в думки лізе людині Та її немає...ранок,сходить сонце Він лежачи на березі приходить до тями Стиснувши міцно пісок у долонці Повертається додому разом з вітрами Він залишив друзів, залишив навчання Закрившись в кімнати по ній лиє сльози Справжнє ніколи не зникне кохання Скінчилось літо,осінь,настали морози І ось вже рік пролетів і ніби повинно стати легше На душі його,але нажаль все без змін На серці погано,їі любить не менше Разом з нею в той день загинув і він І ось вже рівно рік,та сама дата Настала ніч,він прийшов знов на пляж І ніби хотілось та немає чим ридати Життя є несправжнім,то просто муляж ..Задули вітри і хвилі здійнялись В водді постать дівоча,він побачив її Невірячи підбіг до неї,вони обійнялись -Я скільки чекав,щоб побачити очі твої -І я мій коханий,цілий рік все чекала Ти згоден зі мною навіки лишитись? -Звичайно він згоден,вона і забрала В цю ж мить перестало людське серце битись На ранок знайшли у воді труп хлопчини А душа його поряд з коханой в Дніпрі Щасливо існують,невидимі оку людини От і фінал...задоволені всі 12.03.2017
2018-11-20 19:08:00
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Олександр Гусейнов
@ Божевільний згоден. Мені друзі теж за це говорили)
Відповісти
2018-11-21 07:04:57
Подобається
Лео Лея
Сумна історія... Але гарно написана👍
Відповісти
2021-05-05 15:33:17
1
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Дякую
Відповісти
2021-05-05 15:33:27
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972