Мрія письменника
Жити вічно всі ми мрієм
Як вампіри із казок
Та старієм, ой, старієм
Відлітаєм до зірок
Як підем - нас всі забудуть
Заросте травой могила
Часи всі спогади зруйнують
Бо час, то є, страшная сила
Чому пишу?Чому творю я?
Іду вперед, хоч зпотикаюсь
Не чую як кує зозуля
Бо вік дізнатись не збираюсь
Пишу і мрію, що колись
Оцінять люди мої твори
Злетять історії у вись
Долаючи ліси та гори
І кожен стане говорити
Що з цікавістю читав
Мої книжки, що будуть жити
І те, хто їх колись писав
Хоч я піду та пам'ять буде
В душах читацьки оживати
Вона мене вже не розбуде
А дасть солодше спочивати
Якщо не хочеш щоб тебе забули
Не тягни у бік коней
Пливи вперед, як ті, акули
Залиш ти пам'ять для людей
2020-02-06 09:30:31
13
3