МЕЛОМАН: Месник з Пекла

Олександр Гусейнов

Він добрий серцем та душею Хороший хлопець як годиться Кохав її, ходив за нею Вночі весілля часто сниться Любив він музику безмежно Затятий справжній меломан Від жанру "Рок" душа залежна Гитара вводила в оман Але з добром і зло як завжди поруч Його кохану інший покохав Злочинець - не зверне ліворуч Він прагне все що забажав Поганці в ніч, в густій лісині Вчинили злочин злісний і тяжкий Судилось вмерти бідній, тій, людині Знущались довго доки був живий Бензин, сірник, палає мертве тіло Вони щасливі, вирішили справу Якби не дощ, усе б до тла згоріло І всі б забули про страшну розправу У морзі мертві тихо сплять І Меломан, згорілий як шашлик Патологоанатоми над ним стоять Один пішов, із виду зник Приніс колонку й музику ввімкнув Щоб краще було працювати Цей звук життя у мертвого вдихнув Меломан став шкірой обростати Забилось серце та нагрілась кров Повстав із мертвих наш герой Вбивці гарно наломали дров Меломан іде за грішною душой Не знає смерті та не має страху Вперед прямує Месник з Пекла Кроваву чинить він розправу Гримить війна сурова та запекла На руках ти бачиш кров Та рани миттю заживуть Я буду йти на вбивство знов Вони мене не оминуть Вони забрали мою душу Обірвали все життя Я поквитатись з ними мушу Якщо почав - так, до кінця Грішні душі верещать від болю В чанах чорти їх варять вправно Меломан відправився дурити долю Він це зробив, зробив це гарно Кінець історії, the end І сонце вранішнє зійшло І головний у ній момент Добро завжди карає зло

2020-02-19 08:42:58

12

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2815

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2720