З першим снігом...

Олександр Гусейнов

З першим снігом ми зустріли кохання На дворі мороз та в серцях теплота Хто любить міцніше?Були сперечання На варті стосунків була мерзлота Прогулянки містом у вечірню годину. Сніг під ногами лиш тихенько хрумтів А потім з морозу та у теплу хатину Ковдрой та кавой кохану я грів За вікном хуртовина та нам не до цього Переглядом фільмів займаємось ми І будучи поруч не помічали нічого Два серця палало до скінчення Зими Настала Весна і на дворі потепліло Та в серце твоє увірвався мороз Кохання погасло і все потемніло Душу залишив любовний гіпноз Зимою був я,а з Весной прийшов інший Твоя вже до нього палає душа Можливо він краще,а я був все ж гірший Разом з Зимою ти від мене пішла...

2018-02-18 14:05:41

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Олександр Гусейнов

@Bohdana Chutora дякую.Мені приємно)

Відповісти

2018-02-18 16:45:07

Подобається

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Дуже гарний вірш. 👍

Відповісти

2018-02-19 19:19:55

Олександр Гусейнов

@ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ дуже приємно:)

Відповісти

2018-02-19 19:31:04

Подобається

Інші вірші поета

Від Ромео… Малий Сашко десь безвісти пропав... Чому сумний сьогодні Санта??? Мрія письменника

Інші поети

TEJA

@TEJA

Воланд Дарсі

@nikita_rastorguev

Бонні

@slonnie

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1961

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2278