Древо пам'ятає

Олександр Гусейнов

Широкий степ, а в центрі поля Стоіть одна-сумна тополя Ми розійшлись, нас вже немає Та древо все ще памятає Всю ту любов, всі ті слова Котрі тоді ми говорили "Навіки твій, а ти моя" Такий там напис ми лишили Минуть роки та почуття Твої всі зникнуть назавжди Ти ні та древо памята На нім відбито слід журби Минуть роки та почуття Памятатиме Тополя Пішла навік без каяття А я віддав тебе без боя Колись один гулявши степом Я познайомився з тим древом Тополі відкривав секрети Бо люди то пусті карети Без тормозів все прямо їдуть Не помічаючи нічого Для спілкування не підійдуть Не мають мізків-хочуть всього Було так тихо, так чудово Відпочивати від усього Від тих людей та злих гримас Від надокучливих всих мас Та якось я в життя впустив Ту, котру так я покохав Над древом вітер грізно вив Я дурнем був, а він все знав...

2019-01-20 08:43:45

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Гусейнов

Дякую)

Відповісти

2019-01-20 18:12:41

Подобається

Інші вірші поета

РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ День за днем... Кохана дівчина Дмитру наснилась... 5 років

Інші поети

Jason Fairhurst Wall

@forever_is_always_now

Джон Сміт

@Jonni_Smit

D. K.V.

@d_kv

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5380

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6693