Древо пам'ятає
Олександр Гусейнов
Широкий степ, а в центрі поля Стоіть одна-сумна тополя Ми розійшлись, нас вже немає Та древо все ще памятає Всю ту любов, всі ті слова Котрі тоді ми говорили "Навіки твій, а ти моя" Такий там напис ми лишили Минуть роки та почуття Твої всі зникнуть назавжди Ти ні та древо памята На нім відбито слід журби Минуть роки та почуття Памятатиме Тополя Пішла навік без каяття А я віддав тебе без боя Колись один гулявши степом Я познайомився з тим древом Тополі відкривав секрети Бо люди то пусті карети Без тормозів все прямо їдуть Не помічаючи нічого Для спілкування не підійдуть Не мають мізків-хочуть всього Було так тихо, так чудово Відпочивати від усього Від тих людей та злих гримас Від надокучливих всих мас Та якось я в життя впустив Ту, котру так я покохав Над древом вітер грізно вив Я дурнем був, а він все знав...
2019-01-20 08:43:45
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Дякую)
Відповісти
2019-01-20 18:12:41
Подобається
Інші вірші поета
Обкладинка - понад усе! Нове кохання МЕЛОМАН: Месник з Пекла Я хотів цілувати тебе у вуста
Інші поети
AnnaMary
@AnnaMary_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6116
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16945