Древо пам'ятає
Широкий степ, а в центрі поля Стоіть одна-сумна тополя Ми розійшлись, нас вже немає Та древо все ще памятає Всю ту любов, всі ті слова Котрі тоді ми говорили "Навіки твій, а ти моя" Такий там напис ми лишили Минуть роки та почуття Твої всі зникнуть назавжди Ти ні та древо памята На нім відбито слід журби Минуть роки та почуття Памятатиме Тополя Пішла навік без каяття А я віддав тебе без боя Колись один гулявши степом Я познайомився з тим древом Тополі відкривав секрети Бо люди то пусті карети Без тормозів все прямо їдуть Не помічаючи нічого Для спілкування не підійдуть Не мають мізків-хочуть всього Було так тихо, так чудово Відпочивати від усього Від тих людей та злих гримас Від надокучливих всих мас Та якось я в життя впустив Ту, котру так я покохав Над древом вітер грізно вив Я дурнем був, а він все знав...
2019-01-20 08:43:45
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Дякую)
Відповісти
2019-01-20 18:12:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14493
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8657