О, Анжеліко...

Олександр Гусейнов

О, Анжеліко, моя королева За для Вас я готовий на все в цьому світі Голіруч покладу найлютішого лева Не здолають мене його гострі кігті Я осідлаю чорта, полечу з ним за хмари Накраду зірочок та подарую їх Вам Я безстрашно пройду крізь відьомські чари І за Ваш поцілунок бісу душу віддам Я простий собі лицар, не маю я трона Та хоробрість моя міцніше всіх королів Я здолаю потвор, осідлаю дракона Щоб вогник кохання до мене не стлів Я об'їздив весь світ, бачив купу жінок Та гарніших за Вас немає ніде Любов як вино, зробіть хоч ковток І вранці вже сонце по-іншом зійде Ми об'єднаємо душі в коханні палкому Ми залишимо все і поїдем до мрій Ми підем під вінець, і скажу я на тому -Ти навіки моя, а я навіки лиш твій

2021-01-23 14:28:37

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олександр Гусейнов

@Валерія Долінос Дякую🤗

Відповісти

2021-01-31 10:25:42

Анна Кроу

Чудово!

Відповісти

2021-06-25 11:35:24

Олександр Гусейнов

@Анна Кроу Дякую)

Відповісти

2021-06-25 11:44:21

Подобається

Інші вірші поета

Сонце, сонце... ПАТРІОТ Світ змінився, ми змінились Третій лишній

Інші поети

NOVATOR

@petruha1307

رِينبـــو

@RawanEltheni

Martha Flower

@martha_23

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2487

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4857