О, Анжеліко...
О, Анжеліко, моя королева За для Вас я готовий на все в цьому світі Голіруч покладу найлютішого лева Не здолають мене його гострі кігті Я осідлаю чорта, полечу з ним за хмари Накраду зірочок та подарую їх Вам Я безстрашно пройду крізь відьомські чари І за Ваш поцілунок бісу душу віддам Я простий собі лицар, не маю я трона Та хоробрість моя міцніше всіх королів Я здолаю потвор, осідлаю дракона Щоб вогник кохання до мене не стлів Я об'їздив весь світ, бачив купу жінок Та гарніших за Вас немає ніде Любов як вино, зробіть хоч ковток І вранці вже сонце по-іншом зійде Ми об'єднаємо душі в коханні палкому Ми залишимо все і поїдем до мрій Ми підем під вінець, і скажу я на тому -Ти навіки моя, а я навіки лиш твій
2021-01-23 14:28:37
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
Відповісти
2021-01-31 10:25:42
1
Анна Кроу
Чудово!
Відповісти
2021-06-25 11:35:24
1
Олександр Гусейнов
@Анна Кроу Дякую)
Відповісти
2021-06-25 11:44:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539