Ти одна сидиш сумуєш...
Ти одна сидиш сумуєш На самоті в своїй кімнаті Плачем тишу всю руйнуєш Калюжа сліз на ламінаті... І в чом проблема? - Та проста Юнацьке нерозділене кохання Для тебе він один із ста А ти для нього, лиш остання Щотижня з новою гуляє Він молодий ще для стосунків А твоє серце все чекає Палких від нього поцілунків Та ти не з тих, хто входить в його смак Для нього ти, як неведимка Ти хоч одне, та все не так Вибір твій - то є помилка Час пролетів, скінчилась школа Ти виросла і ти змінилась Він помітив. Ходить все довкола І ніби мрія вже здійснилась... Та юність там, вже за спиною Ти дивишся на світ інакше Любов пронеслась над рікою А на душі тепер все мякше Твій смак змінився в кращий бік Ти навчилась в людях розбиратись В душі лиш радість, а біль втік Настав вже час з ним розпрощатись... Таке життя. Отак у всіх буває Спочатку любим ми не тих Та час летить, та час спливає І вже інакше ставимось до всих Кого не бачили - вже бачим Хтось був хорошим, зараз - ні Ми юності, мабуть, пробачим За те, що були не такі.
2019-07-28 17:51:18
23
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олександр Гусейнов
Велике дякую. Мені дуже приємно:)
Відповісти
2019-07-28 19:01:58
Подобається
Ірина Ko
Як завжди - чудово)))
Відповісти
2019-07-28 19:11:33
2
Олександр Гусейнов
@Ірина Ko Спасибі))
Відповісти
2019-07-28 19:12:49
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2640
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4203