Щоночі музика лунає...

Олександр Гусейнов

Щоночі музика лунає З будинку,в котрім жив співак Той звук за душу зачіпає Всіх прохожиш тільки й так Любив він музику безмежно Гитарой гарно володів Чіпавши струни обережно Заводив голосно свій спів Люди часто зупинялись Щоб послухати з вікна Співом гарним милуватись Відпочила,щоб душа Він дарував завжди всім радість Чудесним настроєм пісень Та брала музиканта старість Для смерті він став,як мішень З собой забрала чоловіка На вічний спокій в небасах Закрились майстрові повіки І вже не чутно спів по днях Але як тільки прийде ніч Хтось вікно знов відкриває І на перекір всіх протиріч Щоночі музика лунає 11.12 16 23:17

2018-02-17 07:50:51

Інші вірші поета

Сонце, сонце... Світ змінився, ми змінились Те, що твоє Дівчина з снів

Інші поети

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Ethanio Oberon

@ethanio_oberon

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14226

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4788