В іншім світі невідомому
Олександр Гусейнов
В іншім світі невідомому Сидять істоти за книжками Біла паста мчить по чорному Вони сміються там над нами Вони творці всіх доль людських Вони життя для нас там пишуть Ми всі залежимо від них З шматків душі салатик кришуть Хтось злий, хтось добрий, хтось ніякий Хтось кохає, а хтось ні На світі люд існує всякий Одні вгорі, другі на дні Ми тут творці своєї долі! Так звикли думати всі люди Насправді ж, граємо ми ролі Сценарій душ літає всюди У когось радість, в когось біль Одні сміються, інші плачуть Життя - це цукор, або ж сіль Творці сліпі, вони не бачуть Вони не можуть відчувати Для них ми ляльки на нитках Так просто їм когось прибрати Так просто сіяти в нас жах В іншім світі невідомому Сидять істоти за книжками Біла паста мчить по чорному Вони сміються там над нами
2020-12-04 19:12:02
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Інший вимір в якому живуть вищі істоти, які пишуть наші долі)
Відповісти
2020-12-07 06:10:10
Подобається
Інші вірші поета
Щоночі музика лунає... НАШ РІДНИЙ ДІМ Дивився в очі я твої Чому сумний сьогодні Санта???
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Holy
МОРГАН РЕЙ
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
56
4
8176
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804