Вбивця кохав
Вбивця кохав Моя професія - Вбивця Знищую різних людей І серцю немає різниці Головне,що купа грошей І не разу живши на світі Нічого не відчував Не звик я щастю радіти І ніколи я не кохав Але якось побачив тебе Милу таку і вродливу Амура стріла вбила мене І я закохався на диво Та все було не до щастя Мені тебе заказали Ні з ким тепер ти не радся Нам треба хутчіше тікати... Я знав що не буде покою І не знав чи зможу спасти Та сказав-Я буду з тобою! Тоді ми на дно залягли. В лісі була в мене дача. Ніхто про неї не знав Ніхто думав там не побаче Принаймні я так гадав. В нас спалахнуло кохання. Ми страстно жили довгий час. Постійно тільки зростання Палало в середині в нас. Та всьому завжди є кінець Нас злочинці знайшли І доля звела на нівець По наші душі прийшли. Я спав тоді у кімнаті. Як почув коханої крик. І давай зброю я діставати Хутко робити таке то я звик. І роздався постріл на хаті Я забіг і побачив її Не встигла вона й закричати Тіло лежить...підлога в крові... І стоять чотири бандити. І зброя у кожного є. Не хочу більше я жити. І стало серце моє. Я з криком побіг на братків. Стріляв я і стриляли вони. Тіло пекло...та я всих убив. І більше не буде війни. В мені було куль до десятка Я почав повільно вмирати І розбитой залишилась хатка І мій труп у ній там лежати. Я думав що буду щасливий. Жити з коханой в раю. Та не треба було так грішити. За гріхи я в пеклі горю. Тож мій друже,ніколи не треба. Ставати на бік криміналу. Бо пряма то дорога до пекла. Я такого тобі не бажаю!
2018-03-02 17:22:30
16
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Це важко назвати віршем. Більше віршована розповідь. Одне з перших з того що я починав колись складати))
Відповісти
2018-03-02 17:24:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12478
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3834