Вбивця кохав

Олександр Гусейнов

Вбивця кохав Моя професія - Вбивця Знищую різних людей І серцю немає різниці Головне,що купа грошей І не разу живши на світі Нічого не відчував Не звик я щастю радіти І ніколи я не кохав Але якось побачив тебе Милу таку і вродливу Амура стріла вбила мене І я закохався на диво Та все було не до щастя Мені тебе заказали Ні з ким тепер ти не радся Нам треба хутчіше тікати... Я знав що не буде покою І не знав чи зможу спасти Та сказав-Я буду з тобою! Тоді ми на дно залягли. В лісі була в мене дача. Ніхто про неї не знав Ніхто думав там не побаче Принаймні я так гадав. В нас спалахнуло кохання. Ми страстно жили довгий час. Постійно тільки зростання Палало в середині в нас. Та всьому завжди є кінець Нас злочинці знайшли І доля звела на нівець По наші душі прийшли. Я спав тоді у кімнаті. Як почув коханої крик. І давай зброю я діставати Хутко робити таке то я звик. І роздався постріл на хаті Я забіг і побачив її Не встигла вона й закричати Тіло лежить...підлога в крові... І стоять чотири бандити. І зброя у кожного є. Не хочу більше я жити. І стало серце моє. Я з криком побіг на братків. Стріляв я і стриляли вони. Тіло пекло...та я всих убив. І більше не буде війни. В мені було куль до десятка Я почав повільно вмирати І розбитой залишилась хатка І мій труп у ній там лежати. Я думав що буду щасливий. Жити з коханой в раю. Та не треба було так грішити. За гріхи я в пеклі горю. Тож мій друже,ніколи не треба. Ставати на бік криміналу. Бо пряма то дорога до пекла. Я такого тобі не бажаю!

2018-03-02 17:22:30

16

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Гусейнов

Це важко назвати віршем. Більше віршована розповідь. Одне з перших з того що я починав колись складати))

Відповісти

2018-03-02 17:24:25

Подобається

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1159

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

16033