Вбивця кохав

Олександр Гусейнов

Вбивця кохав Моя професія - Вбивця Знищую різних людей І серцю немає різниці Головне,що купа грошей І не разу живши на світі Нічого не відчував Не звик я щастю радіти І ніколи я не кохав Але якось побачив тебе Милу таку і вродливу Амура стріла вбила мене І я закохався на диво Та все було не до щастя Мені тебе заказали Ні з ким тепер ти не радся Нам треба хутчіше тікати... Я знав що не буде покою І не знав чи зможу спасти Та сказав-Я буду з тобою! Тоді ми на дно залягли. В лісі була в мене дача. Ніхто про неї не знав Ніхто думав там не побаче Принаймні я так гадав. В нас спалахнуло кохання. Ми страстно жили довгий час. Постійно тільки зростання Палало в середині в нас. Та всьому завжди є кінець Нас злочинці знайшли І доля звела на нівець По наші душі прийшли. Я спав тоді у кімнаті. Як почув коханої крик. І давай зброю я діставати Хутко робити таке то я звик. І роздався постріл на хаті Я забіг і побачив її Не встигла вона й закричати Тіло лежить...підлога в крові... І стоять чотири бандити. І зброя у кожного є. Не хочу більше я жити. І стало серце моє. Я з криком побіг на братків. Стріляв я і стриляли вони. Тіло пекло...та я всих убив. І більше не буде війни. В мені було куль до десятка Я почав повільно вмирати І розбитой залишилась хатка І мій труп у ній там лежати. Я думав що буду щасливий. Жити з коханой в раю. Та не треба було так грішити. За гріхи я в пеклі горю. Тож мій друже,ніколи не треба. Ставати на бік криміналу. Бо пряма то дорога до пекла. Я такого тобі не бажаю!

2018-03-02 17:22:30

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Гусейнов

Це важко назвати віршем. Більше віршована розповідь. Одне з перших з того що я починав колись складати))

Відповісти

2018-03-02 17:24:25

Подобається

Інші вірші поета

Їхні тіла віддають холодом Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ" Ти хороша, але не для мене СПОВІДЬ ВАМПІРА

Інші поети

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Mrs Monica L

@MrsMonica

Tiffany

@Aphrodite03100224

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2288

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

15143