Вбивця кохав
Вбивця кохав Моя професія - Вбивця Знищую різних людей І серцю немає різниці Головне,що купа грошей І не разу живши на світі Нічого не відчував Не звик я щастю радіти І ніколи я не кохав Але якось побачив тебе Милу таку і вродливу Амура стріла вбила мене І я закохався на диво Та все було не до щастя Мені тебе заказали Ні з ким тепер ти не радся Нам треба хутчіше тікати... Я знав що не буде покою І не знав чи зможу спасти Та сказав-Я буду з тобою! Тоді ми на дно залягли. В лісі була в мене дача. Ніхто про неї не знав Ніхто думав там не побаче Принаймні я так гадав. В нас спалахнуло кохання. Ми страстно жили довгий час. Постійно тільки зростання Палало в середині в нас. Та всьому завжди є кінець Нас злочинці знайшли І доля звела на нівець По наші душі прийшли. Я спав тоді у кімнаті. Як почув коханої крик. І давай зброю я діставати Хутко робити таке то я звик. І роздався постріл на хаті Я забіг і побачив її Не встигла вона й закричати Тіло лежить...підлога в крові... І стоять чотири бандити. І зброя у кожного є. Не хочу більше я жити. І стало серце моє. Я з криком побіг на братків. Стріляв я і стриляли вони. Тіло пекло...та я всих убив. І більше не буде війни. В мені було куль до десятка Я почав повільно вмирати І розбитой залишилась хатка І мій труп у ній там лежати. Я думав що буду щасливий. Жити з коханой в раю. Та не треба було так грішити. За гріхи я в пеклі горю. Тож мій друже,ніколи не треба. Ставати на бік криміналу. Бо пряма то дорога до пекла. Я такого тобі не бажаю!
2018-03-02 17:22:30
16
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Це важко назвати віршем. Більше віршована розповідь. Одне з перших з того що я починав колись складати))
Відповісти
2018-03-02 17:24:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8107
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1056