В коханні часто обгораєм

Олександр Гусейнов

В коханні часто обгораєм багато їх,та все не те Де доля наша ми не знаєм Що буде рідне,що чуже... І зустрівши ту людину Котра нам близькою здається Гадаємо - Я не покину І бистріше серце б'ється Та тут ти чимось не підходиш Можливо,робиш щось не так І від тебе вже уходить Не сказавши "що"і" як" Проходить час і знов не самі Знову пристрасть і любов Та і в цих щось там згасає Стосунки нарубали дров І кожен раз така проблема Десятки в ліжко потрапляють Я розумію-людська потреба Та нащо Секс-як не кохають? А потім Бог заходить в гру І нам ту долю посилає І серцю добре,мов в раю І душа твоя співає Але не кожен перетерпить Взнаючи твоє минуле Хай трішки ліжечко потерпить Чи варто,це?...ти ще подумай

2018-02-20 09:37:30

Інші вірші поета

Морозна ніч кидає тіні Моє життя несолодке... Ненормальні В іншім світі невідомому

Інші поети

11:11

@light_blue

Ella Verrremi

@verrremi

Roi De Libertad

@Hikari_4002

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17044

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2653