В коханні часто обгораєм
Олександр Гусейнов
В коханні часто обгораєм багато їх,та все не те Де доля наша ми не знаєм Що буде рідне,що чуже... І зустрівши ту людину Котра нам близькою здається Гадаємо - Я не покину І бистріше серце б'ється Та тут ти чимось не підходиш Можливо,робиш щось не так І від тебе вже уходить Не сказавши "що"і" як" Проходить час і знов не самі Знову пристрасть і любов Та і в цих щось там згасає Стосунки нарубали дров І кожен раз така проблема Десятки в ліжко потрапляють Я розумію-людська потреба Та нащо Секс-як не кохають? А потім Бог заходить в гру І нам ту долю посилає І серцю добре,мов в раю І душа твоя співає Але не кожен перетерпить Взнаючи твоє минуле Хай трішки ліжечко потерпить Чи варто,це?...ти ще подумай
2018-02-20 09:37:30
9
0
Інші вірші поета
Скінчилось літо! Морозна ніч кидає тіні Сергій, залежний ігроман Щоночі музика лунає...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12443
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11489