НАШ РІДНИЙ ДІМ

Олександр Гусейнов

В чудовій країні я народився В чудовій країні зараз живу В світле майбутнє щиро дивився Де, на рідній землі будую долю свою Ріки, озера, ліси та поля Безкраї простори, родюча земля Тут люди хороші, в серцях доброта Мирний народ, у душі нема зла Ми проти агресій, ми проти стрільби! Ми не хочемо крові, Ми не хочем війни! Хто до нас із добром - ми з відкритой душою Та за рідну країну станем горою! Це наша Батьківщина! Наш рідний дім! Ми безстрашний народ, покажем усім! Не впадем на коліна, не складем руки Ану, Геть, з рідной землі, ворожі падлюки! Це наша Батьківщина! Наш рідний дім! Ми безстрашний народ, покажем усім! Перемога за нас, і так буде незмінно! Живи навіки-вічно рідна Україно!❤🇺🇦🇺🇦 P.s Це мала б бути моя нова пісня, але у звязку з останніми подіями не маю змоги її записати(

2022-02-26 08:47:43

Інші вірші поета

СПОВІДЬ ВАМПІРА Присвячується Найкращому Повернись Я хотів цілувати тебе у вуста

Інші поети

it'sdher _

@ddher_

Gamine

@une_gamine

Ana T77

@ana_tanjina

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2622

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11405