"ВИПУСКНИЙ"

Олександр Гусейнов

Я був простим хлопцем,вчився не дуже Спав на уроках,на парті,там,задній Не для мене ця школа-зрозумій мене друже Я в класі не перший,але й не останній... День як день,вчитель давить на мізки 9-ий вже клас,душа прагне стосунків Відчинились в клас двері,заскрипіли грізно І тут моє серце,звільнилось від обладунків Красуня в наш клас перейшла з іншої школи Примірна учениця і сіла поряд зі мною Відразу здружились, робили разом уроки Весь вільний час був зачарован одною Розмови до ночі,переписки в мережі Прогулянки парком,кіно,і кафешка Намріяли планів,на двох вище вежі Та демон розлуки в середині мешкав Пр. Шкільний дзвін залунав,його чую в останнє Щасливі обличчя один я лиш сумний Скоро назавжди своє втрачу кохання Виною тому наш шкільний випускний Моя перша любов мене змінила на краще Підтягнув я оцінки та полюбив школу Тепер буде толк,не дитя вже пропаще За партой одною,вона-краса мого зору... Шкільні вечори,за кохання розборки Мабуть,таке в кожного в часи ті бувало Стосунки міцніли,ось вже разом два роки Стосунки б ніщо,здавалось не зруйнувало Та всьому кінець,випускний,бувай школа В інше місто поїду в універ поступати Кохана ще далі,буде десь за кордоном Дивлюсь в рідні очі,так не хочу втрачати Ми в ніжнім вальсі,з слізьми на очах Останній мідляк і з ним стосунки зникають Згорають повільно на смутних свічах Разом з світанком в шкільний час відлітають... ©Олександр Гусейнов

2018-05-25 04:49:02

20

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Олександр Гусейнов

На комп'ютері створюю музику

Відповісти

2019-12-30 19:08:42

Подобається

Олександр Гусейнов

Гітара це класно)

Відповісти

2019-12-30 19:09:02

Подобається

Олександр Гусейнов

FL Studio 20

Відповісти

2019-12-30 19:14:45

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2427

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1031