Жив минулим...

Олександр Гусейнов

Я жив минулим, тими днями Тими спогадами жив І щоб пройти поміж світами Машину часу, взяв, створив Скільки всього слід сказати Когось спасти та щось змінити Невдалі дні з життя прибрати І долю в край переродити Лихих людей з життя прибрав До мудрих став я прислухатись Найкраще все з горой черпав Вершини прагнув я дістатись Зробив все вірно, так як слід Мною можуть всі пишатись Майбутнє буде вже без бід Час мені назад вертатись... Нарешті я прибув додому Купа грошей, гарний дім Але радіти слід самому Я тут чужий, чужий їм всім Так прагнув я до ідеалу Відшивав кого хотів Марно ліз до п'ядесталу Марно в трон жадоби сів Немає друзів і кохання Я зтер з життя їх назавжди І лиш в думках кручу до-рання Спогади, як бризг води Навіщо я змінив минуле? Навіщо я створив її? Даремно я трусив забуле Тепер все інше, всі чужі! Не будьте ви такі як я! Вперед дивіться, лиш вперед! Таким як є любіть життя! І хоч не завжди то, як мед Але не слід минулим жити І жалкувати про усе Те, що є умій цінити А час вперед нехай несе

2020-07-12 07:46:11

Інші вірші поета

Те, що твоє Сергій, залежний ігроман Моє життя несолодке... Постать в темряві

Інші поети

Olim

@_Olim_

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Діана Кирилів

@diana_kiriliv

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16571

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6168