Жив минулим...
Олександр Гусейнов
Я жив минулим, тими днями Тими спогадами жив І щоб пройти поміж світами Машину часу, взяв, створив Скільки всього слід сказати Когось спасти та щось змінити Невдалі дні з життя прибрати І долю в край переродити Лихих людей з життя прибрав До мудрих став я прислухатись Найкраще все з горой черпав Вершини прагнув я дістатись Зробив все вірно, так як слід Мною можуть всі пишатись Майбутнє буде вже без бід Час мені назад вертатись... Нарешті я прибув додому Купа грошей, гарний дім Але радіти слід самому Я тут чужий, чужий їм всім Так прагнув я до ідеалу Відшивав кого хотів Марно ліз до п'ядесталу Марно в трон жадоби сів Немає друзів і кохання Я зтер з життя їх назавжди І лиш в думках кручу до-рання Спогади, як бризг води Навіщо я змінив минуле? Навіщо я створив її? Даремно я трусив забуле Тепер все інше, всі чужі! Не будьте ви такі як я! Вперед дивіться, лиш вперед! Таким як є любіть життя! І хоч не завжди то, як мед Але не слід минулим жити І жалкувати про усе Те, що є умій цінити А час вперед нехай несе
2020-07-12 07:46:11
14
0
Інші вірші поета
Вмій обирати Вітер з Сходу... Повернись Вбивця кохав
Інші поети
Inked Disaster
@inkeddisaster
Vasyl Stewart
@vasylstewart
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2125
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1423