Повернись

Олександр Гусейнов

Я далеко не кращий на світі Я роблю помилки, як і всі Та з тобою хотів я горіти Коханням палким, ніби в сні Ти найкраща із всих кого знав Ти єдина в моєму житті Щастя, що Бог мені з неба послав А без тебе я жив у пітьмі Я ніколи не зможу забути Твої губи і ніжну усмішку Твій голос так хочеться чути Обійматися в нашому ліжку Ми гуляли удвох вечорами Ми щасливі були - Я це знаю Насолоджувались гарними днями Ти сказала мені - Я кохаю І нізащо не зможу повірити Що погасли твої почуття Своє серце тобі зміг довірити І без тебе не житиму Я Я не хочу тебе втрачати Перед тобою стаю на коліна Ніколи не пізно все знову почати Повернись до мене Каріна

2020-07-23 09:17:39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Марі Жаго

Третья строчка, может лучше в теперешнем времени: та з тобою я хочу горіти. )))

Відповісти

2020-07-23 09:43:38

Олександр Гусейнов

@Яна Войвич Спасибі😉

Відповісти

2020-07-23 09:51:56

Подобається

Олександр Гусейнов

@Марі Жаго Може)

Відповісти

2020-07-23 09:52:03

Подобається

Інші вірші поета

В іншім світі невідомому Не шукай... ТРАТАТАМ Олесь, проблемний був мужик...

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Asker Nerys

@Asker_Nerys

cherioo

@cherioo

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4895

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2557