Повернись
Олександр Гусейнов
Я далеко не кращий на світі Я роблю помилки, як і всі Та з тобою хотів я горіти Коханням палким, ніби в сні Ти найкраща із всих кого знав Ти єдина в моєму житті Щастя, що Бог мені з неба послав А без тебе я жив у пітьмі Я ніколи не зможу забути Твої губи і ніжну усмішку Твій голос так хочеться чути Обійматися в нашому ліжку Ми гуляли удвох вечорами Ми щасливі були - Я це знаю Насолоджувались гарними днями Ти сказала мені - Я кохаю І нізащо не зможу повірити Що погасли твої почуття Своє серце тобі зміг довірити І без тебе не житиму Я Я не хочу тебе втрачати Перед тобою стаю на коліна Ніколи не пізно все знову почати Повернись до мене Каріна
2020-07-23 09:17:39
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Марі Жаго
Третья строчка, может лучше в теперешнем времени: та з тобою я хочу горіти. )))
Відповісти
2020-07-23 09:43:38
2
Олександр Гусейнов
@Яна Войвич Спасибі😉
Відповісти
2020-07-23 09:51:56
Подобається
Олександр Гусейнов
@Марі Жаго Може)
Відповісти
2020-07-23 09:52:03
Подобається
Інші вірші поета
Машина часу Морозна ніч кидає тіні Самотня Древо пам'ятає
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Lemonadka
@Lemonadka
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4701
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804