Я не палю, але сьогодні...

Олександр Гусейнов

Я не палю, але сьогодні Візьму цигарку й затягнусь Холодне дуло біля скроні Давно вже смерті не боюсь З легень повільно дим виходить В повітрі тане він нічному Довкола мене смерть вже бродить Без дозволу прийшла додому Кістлява морда посміхнулась Блистить коси гострюче лезо Наші погляди зіткнулись Ой, важко думати тверезо В руці тремтячій пістолет Мій палець лізе на гачок Завмер чекаючи скелет Піду з життя під ніжний рок Порожня пляшка від спиртного Мій розум вже протверезів Залиш мене, стара, самого Тебе, костлява, я розвів! Вали, давай, котися, геть! Гарчу на всю я грізним басом Сюди дарма прийшла ти, Смерть Зайдеш пізніше, іншим разом

2020-12-10 15:10:23

Інші вірші поета

Не варто мертвих зачіпати! Вона не з тих... Не вміють люди... Малий Сашко десь безвісти пропав...

Інші поети

João Ninguém

@Joao_N

A@ K@

@AK9197

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15768

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8343