Я не палю, але сьогодні...
Я не палю, але сьогодні Візьму цигарку й затягнусь Холодне дуло біля скроні Давно вже смерті не боюсь З легень повільно дим виходить В повітрі тане він нічному Довкола мене смерть вже бродить Без дозволу прийшла додому Кістлява морда посміхнулась Блистить коси гострюче лезо Наші погляди зіткнулись Ой, важко думати тверезо В руці тремтячій пістолет Мій палець лізе на гачок Завмер чекаючи скелет Піду з життя під ніжний рок Порожня пляшка від спиртного Мій розум вже протверезів Залиш мене, стара, самого Тебе, костлява, я розвів! Вали, давай, котися, геть! Гарчу на всю я грізним басом Сюди дарма прийшла ти, Смерть Зайдеш пізніше, іншим разом
2020-12-10 15:10:23
9
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2128
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2380