Не шукай...

Олександр Гусейнов

Не шукай любов, коли ще неготовий Не шукай ти смерть, якщо тобі зарано Наш світ страшний, в ямах, суворий-кволий А ти вперед іди, минай старанно Не лети за грішми, їх завжди буде мало Не ходи на ліво, бо то немає сенсу Кохай одну, щоб серце аж палало Кохай одну, одну в житті принцесу Не варто сенс в житті шукати Його ніколи в світі не знайдеш Не слід на щастя сидячи чекати Бо лиш ти сам собі його плетеш

2020-05-11 17:17:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Принцесса Лягушка = львица

Дуже гарно.

Відповісти

2020-05-12 06:01:10

Лео Лея

Чудовий виклад правильних думок👍

Відповісти

2021-05-05 15:53:54

Олександр Гусейнов

@Лео Лея Дякую)

Відповісти

2021-05-05 16:03:17

Інші вірші поета

Вмій обирати Вона не з тих... Самотня З першим снігом...

Інші поети

Masha Debil

@Debilmasha

montelude

@montelude

Soft kiri

@Kiribaku_Addict

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2796

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4169