МОЄ - ТВОЄ СЕРЦЕ
З невеселих нажаль історія ця Але все ж розповім вам її до кінця Один одного вони до безтями кохали Один одним жили і до небес підлітали Вона його королева.Він без неї не може А він ніби король, хоч не дуже і схожий Він перший кому вона себе віддала Не могла уявити без нього життя А до неї було в хлопця кілька невдач Та те вже позаду.Навіщо цей плач? Нарешті своє, те що серцю рідненьке Це я про кохану.Про неї маленьку Серед дешевих дам з цього світу Знайшов він безцінну і не дав би в обіду І ніби на двох одна лиш дорога Та в душу дівчині увірвалась тривога Він в неї перший та вона в нього ні І хоч вирішив з нею життя він зв'язати Чомусь недовіра поселилась в душі Захотіла маленька про почуття запитати -От дивись, дорогенький, цікаво мені Було в тебе безліч стосунків раніше Кожну з них як мене кохав ти тоді А потім кидав, собі знаходив гарнішу Так може і мене ти недовго любитимеш? Пограєшся лялькою, а потім в смітник З новою бейбою кохання творитимеш... Спокійно скажи.Не потрібен нам крик -Ти що?Люблю лиш тебе, ти навіки моя І нізащо на іншу не проміняю -Це все лиш слова, - сказала вона -Слова це ніщо - їм недовіряю Їй слів було мало, їй докази треба Він хлопець простий, не ростуть в нього крила Не в силах дістати їй зірочку з неба Не знав що зробити, щоб потішилась мила Життя є жорстоке і сталося горе З дитинства в маленької серденько хворе Загострена форма - стан став критичним Вона може вмерти - йому це чути незвично... Стіни лікарні.В дівчини сльози Біля неї коханий за руку сумно тримає -Я буду з тобою попри страшнії грози Та вона вже зібралась і його відпускає Юнак переконує - Завжди є вихід Але ніде знайти купу грошей на серце Та він не здається.Сумувати не привід Поцілував на прощання і вийшов за дверці З'явилась надія.Операція буде І нове серденько стучатиме в ній А після наркозу коханий розбуде І ось лікарі вже беруться до дій... Пройшло все чудово.Вона в друге живе Щаслива усмішка на обличчі пливе Та милого поряд чомусь то немає Для неї записка...Вона вже читає "Ти не вірила словам моїм кохана Хотіла щоб тобі чимось це доказав Якщо ти помреш, на мені буде рана Тому я для тебе своє серце віддав Живі собі в мирі і будь ти щаслива А з серцем в тобі завжди житиму я Кохаю тебе моя ніжна й красива Відтепер розумієш - не пусті це слова 09.03.2017
2018-11-21 20:52:55
15
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Олександр Гусейнов
@Asteriya Плакати не слід) Дякую. Приємно, що тобі сподобалось)
Відповісти
2018-11-21 21:58:50
1
Юлія Гаргат
Вау-вау, я у приємному шоці, настільки зворушливий вірш, що аж не передати словами. Ти ж не будеш проти якщо я його випишу собі в особистий щоденник?))
Відповісти
2018-11-22 20:43:12
1
Олександр Гусейнов
Відповісти
2018-11-22 20:45:18
2
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1654
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3236