Коли прийшло натхнення
Коли ти не можеш жити, З ними в одному краї. Перелітаєш в світ думок, Де можеш самотності радіти, Малюючи дивні сни свої. І пташки вічні заспівали, І духи магії вмить прийшли, Коли у серці все чудово, Ти пишеш тисячу віршів, Знаходиш потрібне для всього слово. І далі у натхненні казковім живеш. Мистецтво твориш, І засипаєш, Виринаючи у світ.
2022-12-18 15:03:45
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Тигриця
Дякую☺️. Я зараз помру від щастя. Стільки коментарів та нових людей за один день.
Відповісти
2022-12-18 20:02:06
Подобається
Тигриця
Ок
Відповісти
2022-12-19 07:15:39
Подобається
Coffee Content
Дуже гарний вірш. Мені сподобався.
Відповісти
2023-01-07 08:42:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7159
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2684