Коли нудно
Тигриця
Коли нудно, шукаю щось цікаве. Коли нудно, забуваю я про все. Коли нудно, хочу випити кави. Коли нудно, можливо змінити світ. Шукаю я чим зайнятись, Нічого не підходить мені. Страюсь розвіятись якось, На думку приходять лиш сни. Грати не хочу, Вбивати ні також. Лиш просто тихо шепочу, Який ненормальний світ. Нудно. Нудно в світі моїм. В голові бурно. Думок нескінченний порив. Хочеться щось зробити, По дому справ завал. Але нічого не можу робити. Нудно мені. Ось так. Я лиш вірші складаю, Єдине заняття моє. Пізніше трохи почитаю. Можу покращить настрій це? Полазю по Інтернету, Інфи пошукаю. Про котів. Треба лиш дожити до обіду, Щоб чимось зайнятись, крім віршів. Трохи помалюю, а як же? Це найкраща справа в світі. Що ж, пора прощатись. З виром віршів в голові. Думаю нудота відступить, Коли намалюю щось. Полечу в мрій край, відступить, Нудота, в вирі подій.
2023-01-28 15:11:07
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Андрій Лаврик
Розумію це почуття, яке описане у вірші. Творчої Вам наснаги!
Відповісти
2023-02-05 09:16:28
1
Тигриця
@Андрій Лаврик Щиро дякую ☺️
Відповісти
2023-02-05 09:16:56
Подобається
Інші вірші поета
Ідея Квартира | Майнкрафт Слова музики Цей світ прекрасен
Інші поети
Tolik Kuzmyshyn
@kuziabeats
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15486
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12428