Світ казок
Пливу я у світі фантазій, В далекі землі прекрасні, Туди де реальністю стають розкази, Де казка панує отам. Вже бачу на горизонті, Велетенський дуб стоїть, Кіт там пісні співає, Русалка на гілках сидить. Ось там з котом своїм ганяє, По небу, бабусенька стара, Звуть її Ядвіга Олізарівна, До Щирика мчить вона. А десь там, в країні царя Султана Він - князь Гвідон панує там. І з ним царівна прекрасна, І тридцять витязів морських. . А десь блакитні жаби-інопланетяни, Напали на рідну Землю, І з ТТБ он ті вояки, Рятують нас знову і знов. Онисько вуж десь проповзає, Чудовисько таке чудове. З ним у хованки він грає, Прекрасно проводячи час. А десь наш Гаврик стає королем, Тих самих буків й драконів. Джульєтта розмовляє з Петякою горобцем. Понтій бурхливо майбутнє розповідає. Хочеться поринути у всі ці твори, Сашка Дерманського, Лесі Ворониної. Пушкіна з його «У лукомор'ї», Та інших казкових історій. ~~~~~~~ У вірші йдеться про такі твори: • У лукомор'ї дуб зелений... - Пушкіна • Гості на мітлі - Володимир Рутківський • Щирик зі змієвої гори - Володимир Рутківський • Казка про царя Султана - Пушкін • Таємне Товариство Боягузів (всі частини) - Леся Воронина • Пригоди вужа Ониська - Сашко Дерманський • Чудове Чудовисько - Сашко Дерманський • Король буків, або таємниця Смарагдової книги - Сашко Дерманський
2023-06-24 13:44:36
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2227