Та чомусь сумно мені
Іноді, стає сумно, Хочеться кинути все. Хоча це не дуже розумно, Читаю до ранку в ночі. Не знаю що це зі мною, Смуток з'явився в мені. Робити нічого не хочу, Просто потонути у ві сні. Купа непрочитаних книг, Одна за одною стоять. А мені нудно без них, Друзів та магічних проклять. Мчуся я стежками мрій, Стараючись зберегти спокій. Та чомусь сумно мені, Сиджу я на самоті.
2023-07-04 12:41:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2399
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2028