Та чомусь сумно мені
Іноді, стає сумно, Хочеться кинути все. Хоча це не дуже розумно, Читаю до ранку в ночі. Не знаю що це зі мною, Смуток з'явився в мені. Робити нічого не хочу, Просто потонути у ві сні. Купа непрочитаних книг, Одна за одною стоять. А мені нудно без них, Друзів та магічних проклять. Мчуся я стежками мрій, Стараючись зберегти спокій. Та чомусь сумно мені, Сиджу я на самоті.
2023-07-04 12:41:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2450
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
3303