Та чомусь сумно мені
Іноді, стає сумно, Хочеться кинути все. Хоча це не дуже розумно, Читаю до ранку в ночі. Не знаю що це зі мною, Смуток з'явився в мені. Робити нічого не хочу, Просто потонути у ві сні. Купа непрочитаних книг, Одна за одною стоять. А мені нудно без них, Друзів та магічних проклять. Мчуся я стежками мрій, Стараючись зберегти спокій. Та чомусь сумно мені, Сиджу я на самоті.
2023-07-04 12:41:29
9
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2315
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2003