Фантому
Alice Fantomhife
Кричи, пручайся, бийся із системою! Як більше битися нема вже з ким... І не тобі сперечатись з дилемою. Ніхто ні з ким і все життя, як дим. Ти не боїшся, твої очі змучені. Від болю, крику і від боротьби. І руки за спиною міцно скручені І кров вже ллється з верхньої губи. І ти ніхто, ти привид революції. Тобі не носять квіти і свічки. Ви пропустили лиш сходинку еволюції. Вона ж вам он як далася взнаки.
2018-01-21 15:28:07
5
0
Інші вірші поета
Місто, яке сниться Найгірший злочин Морська хвороба Добрі "друзі"
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5189
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10860