Фантому
Кричи, пручайся, бийся із системою! Як більше битися нема вже з ким... І не тобі сперечатись з дилемою. Ніхто ні з ким і все життя, як дим. Ти не боїшся, твої очі змучені. Від болю, крику і від боротьби. І руки за спиною міцно скручені І кров вже ллється з верхньої губи. І ти ніхто, ти привид революції. Тобі не носять квіти і свічки. Ви пропустили лиш сходинку еволюції. Вона ж вам он як далася взнаки.
2018-01-21 15:28:07
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3651
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8568