Добрі "друзі"
Нащо ви, друзі, мене знов вбиваєте?
Нащо ви мучите? Навіщо караєте?
Душу мою на шматки розриваєте,
Потім лиш плачете, простити благаєте...
Душу роздерту нічим вже не склеїти.
Лиш залишається з нею так жити.
Лиш залишається з нею так жевріти.
Ніби й забувши, що можу горіти.
Дикий вогонь свій із пам'яті видерти
І залишатися штучно приємною.
Сльози тихенько подушкою витерти.
Згадуючи, що не все є взаємним...
2018-05-17 19:00:41
5
0