Добрі "друзі"
Нащо ви, друзі, мене знов вбиваєте? Нащо ви мучите? Навіщо караєте? Душу мою на шматки розриваєте, Потім лиш плачете, простити благаєте... Душу роздерту нічим вже не склеїти. Лиш залишається з нею так жити. Лиш залишається з нею так жевріти. Ніби й забувши, що можу горіти. Дикий вогонь свій із пам'яті видерти І залишатися штучно приємною. Сльози тихенько подушкою витерти. Згадуючи, що не все є взаємним...
2018-05-17 19:00:41
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5170
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2540