Твоя брудна кров
Alice Fantomhife
У душі філіал пекла І не хочеться так жити. Надворі вже давно змеркло, Саме час, щоб себе загубити. І думки розривають мозок, Ріки крові течуть по венах. Знову самокопання доза, На лиці знов вода солена. І під ковдрою дусиш кашель. Не поможе тут " Будьте здорові" ... Просто знову ти смикнеш за важіль, Йдеш на поклик брудної крові. Бо тобі ж ще з дитинства казали, Що ти роду свого не достойна, Цим могилу тобі копали, Де сьогодні нарешті впокоєна...
12.04.2018
6
0
Інші вірші поета
Відьма і чаклунка Самотня ніч Поплач Прошу...
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2602
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11372