Попроси...
Ніч впаде на місто, як марево І сніг відбиватиме світло. Сховається місяць за хмарами, А вдень проростатимуть квіти Я тихо сміялась і пила до дна, І ділилася власним баченням Скажи, друже, у чому моя вина? Може, я помилилась з призначенням? Може, треба було, щоб отак все було? Може, тільки оце мало значення? Може, цілий мій світ у судомах звело, Щоби я попросила пробачення? І під теплим промінням і терня б цвіло, І було б моє правильним бачення, І в маленькому світі усе б зацвіло, Якби я попросила пробачення...
2018-03-19 19:35:25
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3512
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6644