Відьма і чаклунка
Побудь зі мною хоча б сьогодні. Про більше я тебе не прошу, І не витягуй мене з безодні, Я все життя від світла біжу. Бо я не для нього, воно не для мене. Мені краще в темряві, серед дощів, Де все таке чорне, таке однойменне, І де не обійдетеся без плащів. І може я відьма, і може чаклунка, Сама ж бо не знаю, хто я, до пуття. Для мене ваш суд є найкращим дарунком, Бо тільки тоді відчуваю життя... Тоді я сміюся, тоді ж я і плачу. Тоді я шепочу, тоді ж і кричу. Я вам ще за суд цей так добре віддячу, Що вам уже буде і не до плачу... Мій любий, мій милий, Мій скривджений друже, Побудь тут, зі мною, бо, як на біду, Мені вже до цілого світу байдуже, Бо я і без нього, сама, пропаду...
2018-05-17 19:14:21
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анонім
Дуже гарно 😍😍
Відповісти
2018-05-17 19:51:41
Подобається
Alice Fantomhife
Дякую за таку оцінку!)
Відповісти
2018-05-18 07:18:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1915
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2657