Відьма і чаклунка
Побудь зі мною хоча б сьогодні. Про більше я тебе не прошу, І не витягуй мене з безодні, Я все життя від світла біжу. Бо я не для нього, воно не для мене. Мені краще в темряві, серед дощів, Де все таке чорне, таке однойменне, І де не обійдетеся без плащів. І може я відьма, і може чаклунка, Сама ж бо не знаю, хто я, до пуття. Для мене ваш суд є найкращим дарунком, Бо тільки тоді відчуваю життя... Тоді я сміюся, тоді ж я і плачу. Тоді я шепочу, тоді ж і кричу. Я вам ще за суд цей так добре віддячу, Що вам уже буде і не до плачу... Мій любий, мій милий, Мій скривджений друже, Побудь тут, зі мною, бо, як на біду, Мені вже до цілого світу байдуже, Бо я і без нього, сама, пропаду...
2018-05-17 19:14:21
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анонім
Дуже гарно 😍😍
Відповісти
2018-05-17 19:51:41
Подобається
Alice Fantomhife
Дякую за таку оцінку!)
Відповісти
2018-05-18 07:18:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5644
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5028