Забута любов
Я майже забула, я чесно вже майже забула, Тебе, наші дні і ті зустрічі поміж дощів. Любов моя, як корабель від причалу відбула, Вже не вернеться, так я думала собі... Вона ж вернулась гострим лезом І прямо в душу, так глибоко... Вона мукою стала легко, І не відходила, завжди збоку... Я її не віджену більше. Я не зможу, я просто слабша, Ніж тоді, коли був ти інший, І я також була інакша. Хай живе собі поряд зі мною, Я її не допущу знов близько. І ніколи не буду собою, Хай це буде і підло і низько.
2018-02-05 08:28:50
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2612
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
5188