Заграва
І холод випече твої пісні. І сльози виллються потоком. Впаде твій крик на сади рясні, Як вода на землю під час потопу. Самотність тавра виведе яскраві. Дощі ті тавра мукою зіллють. Ти все життя стоїш на переправі, Човни повз тебе і туди й сюди ідуть. Ти бачиш цінність каяття. І лицемірство щирістю травиш. Ти бачиш ціле щасливе життя В призахідного сонця заграві.
2018-02-27 18:57:12
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2405
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5349