Мої вечори
Alice Fantomhife
І дощ накрапує тихенько, Змиває з світу все сміття. І я сиджу, як миш сіренька, І згадую своє життя... Я згадую усі тривоги І вимітаю непотрібне. І вже розходяться дороги, І давні спогади поблідли. Всі осені, літа і зими... Всі ранки, ночі, вечори... Від спогадів мені так зимно, І пам'ять у мені горить. А вдень сміюся і радію, Зі всіх негод і бід сміюсь, А вечорами тихо млію - Я так цього всього боюсь!...
2018-03-15 19:06:38
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Діана Панчук
Шановні читачі! А ви теж чули це ритмічне звучання мелодії вірша?))😌👍
Відповісти
2018-03-15 23:59:29
1
Alice Fantomhife
@Діана Панчук Дуже дякую, мені приємно)))
Відповісти
2018-03-17 13:18:53
Подобається
Інші вірші поета
Відьма і чаклунка Безодня Перед і післясмертне Поспішати жити
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
LenaLee97
@LenaLee97
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5701
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2302