Мої вечори
І дощ накрапує тихенько, Змиває з світу все сміття. І я сиджу, як миш сіренька, І згадую своє життя... Я згадую усі тривоги І вимітаю непотрібне. І вже розходяться дороги, І давні спогади поблідли. Всі осені, літа і зими... Всі ранки, ночі, вечори... Від спогадів мені так зимно, І пам'ять у мені горить. А вдень сміюся і радію, Зі всіх негод і бід сміюсь, А вечорами тихо млію - Я так цього всього боюсь!...
2018-03-15 19:06:38
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Діана Панчук
Шановні читачі! А ви теж чули це ритмічне звучання мелодії вірша?))😌👍
Відповісти
2018-03-15 23:59:29
1
Alice Fantomhife
@Діана Панчук Дуже дякую, мені приємно)))
Відповісти
2018-03-17 13:18:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17570
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2624