Це я
Amareto
Так Привіт, це я Твоя Любов Я знаю, що ти вже давно чекаєш на мене Пробач. Та не можу до тебе прийти я Ще рано Ти ж зрозумій! Я прийду! Я щосили біжу лиш до тебе. Та ти пожди Ще день, тиждень Ще рік і ми побачимося знову. Ти сильна пам'ятай, бо я таких не бачила ще зроду! Бо скільки я б до тебе йшла Ти все чекаєш! Ти надію маєш! Ти досі віриш в істинну любов! Та її немає.... Пробач, це жарт Я посміхаюсь з тебе Пробач людино! Але ти така наївна! І досі віриш, що прийду Ну ну Ти й далі вір, а я подивлюся на тебе Й придумаю новий "прікол" Щоб житися було не так вже й легко Щоб весело було обом
2019-08-09 11:45:09
2
0
Інші вірші поета
Інший хтось цьомає Обоснуй свои слова... Я зійду зі шляху... Лиш вперед
Інші поети
Maii Ezz
@Utopie
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1915
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11446