Це я

Amareto

Так Привіт, це я Твоя Любов Я знаю, що ти вже давно чекаєш на мене Пробач. Та не можу до тебе прийти я Ще рано Ти ж зрозумій! Я прийду! Я щосили біжу лиш до тебе. Та ти пожди Ще день, тиждень Ще рік і ми побачимося знову. Ти сильна пам'ятай, бо я таких не бачила ще зроду! Бо скільки я б до тебе йшла Ти все чекаєш! Ти надію маєш! Ти досі віриш в істинну любов! Та її немає.... Пробач, це жарт Я посміхаюсь з тебе Пробач людино! Але ти така наївна! І досі віриш, що прийду Ну ну Ти й далі вір, а я подивлюся на тебе Й придумаю новий "прікол" Щоб житися було не так вже й легко Щоб весело було обом

2019-08-09 11:45:09

Інші вірші поета

Серце кам'яне Як Фенікс з попелу в імлі Я не шукатиму більше човна З'їдає мене

Інші поети

Plzdrinkmypapaaa

@Plzdrinkmypapaaa

Jason Fairhurst Wall

@forever_is_always_now

Mari Polishchuk

@mariPoli

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11548

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1768